Назва "токоферол" вітаміну Е - від грецького "токоскокос" - "народження" і "ферро" - носити. Його виявили в маслі із пророслих зерен пшениці. Після численних досліджень було встановлено, що із усіх токоферолів найвищу біологічну активність має альфа-токоферол, тобто саме вітамін Е.

Відомий дослідник вітаміну Е Вильфред Шуте, іменем якого зараз названий Інститут клінічних і лабораторних досліджень у Торонто, відкрив, що саме вітаміном Е можна успішно лікувати серцево-судинні захворювання. У свої 80 років він виглядав не старше 50, оскільки в його дієті завжди були присутні продукти, багаті вітаміном Е.

Вильфред Шуте і його співробітники визначили, що неорганічне залізо при контакті з вітаміном Е повністю або в значній мірі руйнується. Тому він рекомендував під час лікування вітаміном Е не застосовувати препарати, що містять залізо, а варені продукти вживати лише через 8, а то й 12 годин після приймання вітаміну Е.

Вильфред Шуте також переконався в тому, що тваринні масла розчиняють вітамін Е, а ненасичені кислоти (тобто рослинні олії) збільшують потребу в ньому, незважаючи на те, що вітамін Е входить до їхнього складу. Тому слід зробити висновок: чим більше необхідно організму вітаміну Е, тем менше треба вживати рослинних жирів.

З жирами взагалі треба обходитися обережно і вживати їх якомога менше. Жири в необхідних кількостях організм сам здатний робити з вуглеводів, так само як і білки. А, жири які додатково вводяться, лише зношують організм, ускладнюючи роботу печінки й нирок, засмічуючи організм. Крім того, жири, як правило, використовуються для вареної їжі (для смаження, запікання тощо). Варена їжа сама по собі шкідлива, якщо вона не поєднується з природною "живою" їжею.

В 30-40- х роках нашого сторіччя існувало багато невірних уявлень про вітамін E. Вважалося, що він нібито шкідливий, що він знищує вітаміни С и D. Однак, як показали ретельні експерименти вчених, до вітаміну Е треба ставитися з обережністю лише у двох випадках: при підвищеному артеріальному тиску та ревматичній хворобі серця. В інших випадках вітамін E незамінний.

Доктор Вильфред Шуте вилікував вітаміном Е кілька тисяч пацієнтів із захворюваннями серця. Токоферолом він лікував запалення нирок, гострий тромбофлебіт, важкі трофічні виразки, діабетичний інфаркт і так далі. За даними В. Блазні, вітамін Е добре знімає нічні судороги м'язів, викликані, як правило, порушенням кровообігу в ногах, допомагає в лікуванні шкірних захворювань, прискорює відновлення тканин після опіків. У людей похилого віку завдяки токоферолу поступово зникають пігментні плями ("квіти старості"). Вітамін Е допомагає в боротьбі з грибковими захворюваннями, лікує очі, легені, м'язи, кров... Крім усього цього, токоферол (вітамін Е) дарує нам енергію й життєрадісність. А американці вважаються, що саме вітамін E надає людині жвавість і привабливість. Тому не випадково токоферол входить до складу дієт багатьох голлівудських кінозірок. Однак треба враховувати, що вітамін E свої властивості проявляє не відразу. Так, при запаленні нирок, гострому приступі ревматизму або важкому тромбозі хворий повинен вживати вітамін Е тривалий час і терпляче чекати, поки він почне свою дію. При коронарній недостатності потрібно 5 - 10 днів, щоб токоферол увійшов в силу, і тільки через 4 - 6 тижнів стане помітне поліпшення в стані хворого.

Вітамін Е треба вживати постійно. Дослідження показали, що серед хворих у віці 80 - 89 років, що вживали вітамін E протягом 20 - 29 років, своє серце повністю вилікували 85,6%, а серед пацієнтів у віці 90 - 99 років - 100%. У віковій групі 60 - 69 років більш 80% повідомили про гарні результати лікування.

Вітамін Е. У чому корисні властивості вітаміну E?

У чому ж секрет вітаміну Е, або токоферолу? Його таємницю розкрив молодий хімік Джеффри С. Блэнд (США), що займався біохімією харчування. Відомо, що червоні кров'яні тільця "старіють", і цей процес прискорюється під впливом світла й кисню, надмірна кількість яких викликає деформацію кліток. Це треба мати на увазі всім, хто любить "смажитися на сонці". При надлишку сонця послабляються мембрани, стінки клітин стискаються нерівномірно й починають виглядати, як м'яч, що потрапив під колесо машини. Звичайно вважають, що оболонка клітки служить лише своєрідною упаковкою для вмісту, що перебуває в ній. Насправді ж оболонка (мембрана клітини) певною мірою визначає харчування, очищення, стан і правильне функціонування клітини. До того ж оболонка являє собою кілька шарів, з'єднаних у ціле, але виконуючих різні функції. У дійсності клітина являє собою маленьку лабораторію, у якій одночасно протікають тисячі різних хімічних реакцій, дуже важливих для життя й здоров'я. Оболонка (мембрана) же забезпечує доставку вітамінів, мінеральних речовин (макромакао, макрос, макро - і мікроелементів), гормонів та інших хімічних сполук, від яких і залежить життєдіяльність клітини. Оболонка піддає самому ретельному відбору всі рідини, які проходять крізь неї й у яких розчинені живильні (будівельні) речовини.

Інакше кажучи, без активної діяльності оболонок клітки тканини нашого організму не одержували б того, що їм необхідно, а виходить, вони не могли б нормально функціонувати. Тому багато хворобливих процесів залежать від стану клітинних мембран або оболонок. Так, наприклад, як тільки оболонка клітки втрачає здатність "транспортувати" глюкозу із крові, виникає діабет, при ракових захворюваннях через ушкодження клітинних оболонок тіло клітки атакують і знищують фагоцити, які в нормальному стані повинні знищувати лише її ворогів.

Коли доктор Блэнд протягом 10 днів щодня давав хворим зі зруйнованими оболонками клітин по 600 мг вітаміну Е, він спостерігав разючі результати. І незважаючи на те, що кров потім знову зазнавала надмірної дії кисню й сонця, навіть через 16 годин вона залишалася здоровішою, лише незначна частина еритроцитів деформувалася. При цьому здатність до розподілу клітин проявлялася тільки у хворих, що одержували додаткову кількість вітаміну Е, і жили вони довше.

Джерело:  http://www.inmoment.ru/